БЕЗПЕЧНЕ ОСВІТНЄ
СЕРЕДОВИЩЕ

Телефони довіри

Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00)
Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000
Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500 335
Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20
Уповноважений Президента України з прав дитини 044 255 76 75
Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103
Національна поліція України 102

Учасники освітнього процесу можуть повідомити про випадок булінгу (цькування), стороною якого вони стали або підозрюють про його вчинення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу або про який отримали достовірну інформацію, керівника закладу освіти або інших суб’єктів реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти.

У закладі освіти заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) або підозру щодо його вчинення приймає керівник закладу.

Керівник закладу освіти у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування):

– невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомляє територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України, принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування);

– за потреби викликає бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;

– повідомляє службу у справах дітей з метою вирішення питання щодо соціального захисту малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування), з’ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування) та вжиття заходів для усунення таких причин;

– повідомляє центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з метою здійснення оцінки потреб сторін булінгу (цькування), визначення соціальних послуг та методів соціальної роботи, забезпечення психологічної підтримки та надання соціальних послуг;

– скликає засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування) (далі – комісія) не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви або повідомлення.

Оформлення заяв

Заява заповнюється державною мовою, розбірливим почерком. Виправлення не допускаються. У заяві необхідно вказати:

– прізвище, ім’я, по батькові заявника, адресу фактичного проживання, контактний телефон;

– навести розгорнутий виклад фактів щодо виявлених випадків булінгу (цькування);

– зазначити дату подання заяви та підписати особисто.

 

Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування)

1.    У день подання заяви видається наказ по закладу освіти про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб.

2.    Створюється комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) (далі – Комісія) зі складу педагогічних працівників (у тому числі психолог, соціальний педагог), батьків постраждалого та булера, керівника закладу освіти та скликається засідання.

3.    Комісія протягом 10 днів проводить розслідування та приймає відповідне рішення:

– якщо Комісія визнає, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять системний характер, про це повідомляються уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальна превенція) та Служба у справах дітей;

– якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згоден з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції  України із заявою.

4.    Рішення Комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів Комісії.

5.    Кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), за наявності — спостерігачі зобов’язані виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти.

Стаття 173-4. Булінг (цькування) учасника освітнього процесу(Кодекс України про адміністративні правопорушення)

Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого: – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення: – тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років: – тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років: – тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Штрафи, які передбачено за знущання

  • Моральне чи фізичне насильство, агресія – 340-850 грн.
  • Дії з особливою жорстокістю, повторне порушення – 850-1700 грн.
  • Приховування вчителем факту цькування – 1700-3400 грн, або виправні роботи строком до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.

Якщо правопорушення вчинили неповнолітні до 16 років, штраф сплачуватимуть батьки.

1.    Метою діяльності комісії є припинення випадку булінгу (цькування) в закладі освіти; відновлення та нормалізація стосунків, створення сприятливих умов для подальшого здобуття освіти у групі (класі), де стався випадок булінгу (цькування); з’ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування), та вжиття заходів для усунення таких причин; оцінка потреб сторін булінгу (цькування) в соціальних та психолого-педагогічних послугах та забезпечення таких послуг.

2.    Діяльність комісії здійснюється на принципах: законності; верховенства права; поваги та дотримання прав і свобод людини; неупередженого ставлення до сторін булінгу (цькування); відкритості та прозорості; конфіденційності та захисту персональних даних; невідкладного реагування; комплексного підходу до розгляду випадку булінгу (цькування); нетерпимості до булінгу (цькування) та визнання його суспільної небезпеки. Комісія у своїй діяльності забезпечує дотримання вимог Законів України «Про інформацію», «Про захист персональних даних».

3.    До завдань комісії належать: збір інформації щодо обставин випадку булінгу (цькування), зокрема пояснень сторін булінгу (цькування), батьків або інших законних представників малолітніх або неповнолітніх сторін булінгу (цькування); висновків практичного психолога та соціального педагога (за наявності) закладу освіти; відомостей служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; експертних висновків (за наявності), якщо у результаті вчинення булінгу (цькування) була завдана шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого; інформації, збереженої на технічних засобах чи засобах електронної комунікації (Інтернет, соціальні мережі, повідомлення тощо); іншої інформації, яка має значення для об’єктивного розгляду заяви; розгляд та аналіз зібраних матеріалів щодо обставин випадку булінгу (цькування) та прийняття рішення про наявність/відсутність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві. У разі прийняття рішення комісією про наявність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві, до завдань комісії також належать: оцінка потреб сторін булінгу (цькування) в отриманні соціальних та психолого-педагогічних послуг та забезпечення таких послуг, в тому числі із залученням фахівців служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; визначення причин булінгу (цькування) та необхідних заходів для усунення таких причин; визначення заходів виховного впливу щодо сторін булінгу (цькування) у групі (класі), де стався випадок булінгу (цькування); моніторинг ефективності соціальних та психолого-педагогічних послуг, заходів з усунення причин булінгу (цькування), заходів виховного впливу та корегування (за потреби) відповідних послуг та заходів; надання рекомендацій для педагогічних (науково-педагогічних) працівників закладу освіти щодо доцільних методів здійснення освітнього процесу та інших заходів з малолітніми чи неповнолітніми сторонами булінгу (цькування), їхніми батьками або іншими законними представниками; надання рекомендацій для батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).

4.    Формою роботи комісії є засідання, які проводяться у разі потреби. Дату, час і місце проведення засідання комісії визначає її голова.

5.    Засідання комісії є правоможним у разі участі в ньому не менш як двох третин її складу.

6.    Секретар комісії не пізніше вісімнадцятої години дня, що передує дню засідання комісії, повідомляє членів комісії, а також заявника та інших заінтересованих осіб про порядок денний запланованого засідання, дату, час і місце його проведення, а також надає/надсилає членам комісії та зазначеним особам необхідні матеріали в електронному або паперовому вигляді.

7.    Рішення з питань, що розглядаються на засіданні комісії, приймаються шляхом відкритого голосування більшістю голосів від затвердженого складу комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови комісії є вирішальним.

8.    Під час проведення засідання комісії секретар комісії веде протокол засідання комісії за формою згідно з додатком до цього Порядку, що оформлюється наказом керівника закладу освіти.

9.    Особи, залучені до участі в засіданні комісії, зобов’язані дотримуватись принципів діяльності комісії, зокрема не розголошувати стороннім особам відомості, що стали їм відомі у зв’язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб. Особи, залучені до участі в засіданні комісії, під час засідання комісії мають право: ознайомлюватися з матеріалами, поданими на розгляд комісії; ставити питання по суті розгляду; подавати пропозиції, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються.

10.    Голова комісії доводить до відома учасників освітнього процесу рішення комісії згідно з протоколом засідання та здійснює контроль за їхнім виконанням.

11.    Строк розгляду комісією заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) в закладі освіти та виконання нею своїх завдань не має перевищувати десяти робочих днів із дня отримання заяви або повідомлення керівником закладу освіти.

Управління освіти Рівненського міськвиконкому надсилає до відома та врахування в роботі лист Міністерства освіти і науки України від 23.03.2021 № 1/9-161 «Щодо виконання Державної соціальної програми запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі на період до 2025 року», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2021 року № 145, що додається.

Додаток

  1. Говорити з  дитиною про безпеку в Інтернеті та допомагати розвивати критичне  мислення,  вчити  робити  аргументований  вибір  та  нести відповідальність за його результати. Проста заборона використання ґаджетів може призвести до втрати довіри дитини до дорослого та приховування нею своїх захоплень. Найперше варто говорити, пояснювати, формувати культуру використання Інтернету в повсякденному житті.
  2. Будувати відкриті та довірливі стосунки з дитиною щодо використання технологій: підтримувати спілкування, давати поради. Дитина має знати,  що дорослий поруч і готовий допомогти.
  3. Разом з дитиною переглядати матеріали на її улюблених веб-сайтах та грати в її улюблені Інтернет-ігри.  Це  допоможе краще зрозуміти  інтереси дитини, її захоплення  та причини такого вибору. Також це може стати приводом для невимушеного початку розмови про безпеку в Інтернеті.
  4. Формувати  корисні  звички  використання  ґаджетів  та  цифрового середовища, розвивати цифрові,  соціальні й емоційні навички, такі як: повага, емпатія, критичне мислення, відповідальна поведінка та психологічна стійкість; підвищувати самооцінку дитини, дозволяти дитині самостійно робити вибір і бути відповідальним за нього, вчити моделям поведінки із негативним досвідом в Інтернеті.
  5. Заохочувати користуватись ґаджетами в зонах видимості дорослих. Це допоможе тримати під контролем, з ким ваша дитина контактує в Інтернеті через телефон,  планшет,  смарт-телевізор, ігрову  приставку  та  інші  пристрої, підключені до Інтернету.
  6. Встановлювати часові межі користування ґаджетами, щоб балансувати час, проведений в режимі онлайн та офлайн.
  7. Контролювати  додатки,  ігри,  веб-сайти  та  соціальні  мережі,  якими  користується дитина, та їх відповідність віку дитини.
  8. Вчитись встановлювати на ґаджети дитини батьківський контроль, вимикати можливість спілкування або обміну повідомленнями в онлайн-чатах та функцію «поділитися розташуванням» у  налаштуваннях додатків чи ігор,  оскільки це може наразити дитину на небезпеку у вигляді небажаного контакту чи розкрити її фізичне місце розташування.
  9. Перевіряти налаштування приватності в іграх та соціальних мережах, якими користується  дитина,  наявності  в  її  профілі  ввімкнених  налаштувань приватності.
  10. Обмежити  коло  осіб,  які  можуть  контактувати  з  дитиною та просити дитину радитись, перш ніж додавати нових друзів.
  11. Використовувати  доступні  технології  для  налаштування  батьківського контролю  на  пристроях,  які  можуть  обмежувати  шкідливий  контент, контролювати  дії  дитини  та  обмежувати  чи  блокувати  час  користування підключеними до Інтернету пристроями або окремі функції (наприклад, камери, покупки через мобільні додатки).
  12. Бути уважними до ознак страху чи тривоги, зміни поведінки, режиму сну та апетиту. Спостерігати, як дитина будує контакти зі світом: якщо більше сидить у ґаджетах, замкнута й не може описати свій стан; не знаходить слова, щоби розповісти про свої почуття та проведений день;якщо наживо не спілкується, не ходить у гості, не ходять в гості до неї; слухає депресивну, параноїдальну музику; має відсторонений погляд, апатію, дитина млява, має поганий апетит, не має інтересу в очах –  у  такому разі треба звертатися до фахівців  і знати, куди звернутися за додатковою  порадою та підтримкою,  а також повідомляти дитині, куди вона може у разі потреби звернутись по допомогу.
  13. Важливо рахуватися з почуттями підлітка  і не заперечувати їх,  треба легалізувати ці почуття і дати дитині зрозуміти, що її приймають  і про це можна говорити у родині.

 

 Правила безпеки в інтернеті, яких батьки мають навчити дітей

  1. Проговорити основні правила.

Із зовсім малою дитиною чи старшим підлітком важливо спочатку обговорити базові правила. Почати можна з того, що нічого на 100% не є приватним у мережі.

  1. Бути обережним з особистою інформацією

Спочатку варто пояснити, що таке персональні дані. Напишіть докладний список і розтлумачте, чому важливо максимально зберігати їх у таємниці.

Нагадайте дитині, що вона повинна попереджати вас, коли оприлюднює щось із списку в інтернеті.

  1. Використовувати паролі

Діти уже з раннього віку починають створювати свої акаунти у соцмережах та власні електронні скриньки.

Попри те, що сайти самі регулюють, наскільки безпечним є пароль, батьки також мають проконтролювати цей процес.

Можна попередньо розповісти, що пароль повинен містити різні символи й попередити, що його нікому не можна розповідати.

  1. Обговорити, що можна поширювати у соцмережах

Діти особливо люблять проводити час у соціальних мережах, тож варто пояснити їм, що можна поширювати у своїх профілях, а що – ні.

  1. Зробити спілкування у Whatsapp і Telegram безпечним

Підлітки часто спілкуються за допомогою Whatsapp, Viber і Telegram, не усвідомлюючи, що їхні чати не є 100% приватними.

Саме тому варто розповісти, що не можна писати там про свої банківські рахунки чи паролі.

  1. Ділитися новими уміннями

Розповідайте дитині про те, як оновилася стрічка новин на Facebook чи які зміни відбулися у додаванні відео на Instagram.

Це допоможе дітям легше пристосуватися до нововведень й уникнути пов’язаних із ними проблем.

  1. Пояснити небезпеку безкоштовного публічного Wi-Fi

Діти люблять безкоштовний Wi-Fi – а хто не любить? Поясніть їм, що ці мережі можуть робити доступними їхні дані.

  1. Завантажте VPN (virtual private network)

VPN-підключення допоможе ефективно захистити користувачів.

  1. Убезпечити від ігрових афер

Домовтеся про те, що діти скачуватимуть ігри під вашим наглядом або самі завантажуйте розваги для них. Щоразу переконуйтеся також, що ви використовуєте перевірені сайти й додатки.

  1. Не розмовляти із незнайомцями у чатах

Діти охоче долучаються до чатів і груп, але важливо попередити їх стосовно небезпеки спілкування із незнайомими людьми.

  1. Не вірити рекламі в електронній пошті

Не все те золото, що блищить. Варто пояснити дітям, що приголомшливі акційні пропозиції, які надходять в електронних листах – обман і спосіб заволодіти особистою інформацією користувача.

ДНІВ ПРОТИ НАСИЛЬСТВА

Радою Європи спільно з Міністерством освіти і науки України в рамках проєкту Ради Європи «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні» підготовлено та адаптовано інформаційні матеріали, які можуть бути додатковим ресурсом у проведенні заходів до вищевказаних днів.

Серія із 6-ти навчальних відеоуроків для батьків та дорослих, які працюють з дітьми та для дітей «Батьківство в епоху цифрових технологій»:

1) Захист дітей в інтернеті https://vimeo.com/464178591;
2) Сексуальний шантаж https://vimeo.com/464179613;
3) Секстинг https://vimeo.com/464177511;
4) Секс-чатинг https://vimeo.com/464176581;
5) Грумінг https://vimeo.com/464181532;
6) Зображення сексуального характеру, що використовуються для помсти https://vimeo.com/464180697.

 

  1. Відеоролик «Почни говорити» для дітей та дорослих щодо попередження сексуальних домагань у спорті. Ролик доступний за посиланням https://vimeo.com/477933967.
  2. Відеоролик «Розкажи дорослому, якому довіряєш» щодо попередження сексуального насильства щодо дітей в колі довіри. Ролик доступний за посиланням https://vimeo.com/292080839.
  3. Буклет «Дізнайся про свої права в цифровому середовищі» з рекомендаціями Ради Європи щодо поваги, захисту та здійснення прав дитини в цифровому середовищі для дітей та молоді. Буклет доступний за посиланням https://rm.coe.int/learn-about-your-rights-in-a-digital-environment-ukr/1680a052c2.

Всі вищевказані та інші матеріали Проєкту «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні» доступні на сайті Міністерства освіти і науки України та Офісу Ради Європи за посиланням https://www.coe.int/uk/web/kyiv/combating-violence-against-children-in-ukraine в розділі “Підвищення обізнаності та запобігання”.